Актуальні питання організації попередження девіантної поведінки серед дітей та підлітків

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року зазначає, що  проблемою є  відсутність цілісної системи виховання, фізичного, морального та духовного розвитку і соціалізації дітей та молоді та  визначає основні напрямки організації  превентивного виховання дітей та молоді:

- розроблення програми превентивного виховання дітей та молоді в системі освіти;

- формування ефективної і дієвої системи профілактики правопорушень, дитячої бездоглядності та безпритульності. 

Компетентість   класного керівника  в питаннях девіантної поведінки

передбачає вміння  визначати:

1.     Форми девіантної поведінки, тобто основні лінії порушень.

2.     Фактори ризиків, які формують девіантну поведінку.

3.     Причини відхилень, тобто хто або що здійснює на дитину негативний вплив.

Специфічна роль школи у попередженні девіантної поведінки полягає у організації і проведенні ранньої  профілактики, або перший етап профілактичної роботи  Основою ранньої профілактики є:

1.     Створення умов, які забезпечують можливість нормального розвитку дітей певної вікової групи.

2.     Своєчасне виявлення типових кризових ситуацій, які виникають у учнів певної вікової групи.

У молодших класах    це створення сприятливої психолого – педагогічної атмосфери,проведення ранньої діагностики  і педагогічної корекції відхилень у поведінці.

До обов’язків класного керівника ( початкової ланки) входить:

-         знайомство та   вивчення колективу учнів класу;

-         відвідування учнів за місцем проживання;

-         виявлення учнів та сімей потребуючих особливого педагогічного контролю;

-         визначення основних напрямів педагогічної  корекції впливу школи на неблагополучних дітей та їх батьків;

-         планування роботи з важкими учнями та неблагополучними  сім‘ями   у виховних  планах.

         Аналогічну роботу проводять і класні керівники середньої та старшої ланки. З початку нового навчального року  класні керівники на підставі педагогічних спостережень складають соціальні паспорти учнів соціального ризику

При відсутності позитивних результатів І етапу роботи слід  провести  ІІ етап профілактичної роботи:

1.     Заступник директора вивчає особливості контингенту учнів школи, причини виникнення важковиховуванності.

2.     Класні керівники виявляють та вивчають інтереси, здібності нахили важковиховуваних учнів, залучають їх до  позакласної, позашкільної роботи.

3.     Органи учнівського самоврядування залучають до різних  видів громадсько – корисної діяльності

4.     Медичний персонал дає педагогам відомості про стан здоров’я, попереджає про нервово – психічні відхилення.

 З цією ж метою слід здійснювати слідуючі заходи:

-         контроль за відвідуванням учнями занять;

-         проведення заходів з запрошення представників Кримінальної міліції у справі дітей;

-         Створити Раду профілактики ( навіть якщо дітей що стоять на внутрішкільному  обліку немає)

-         Висвітлювати питання профілактики правопорушень серед дітей на нарадах при директору, МО, на засіданнях педагогічних рад , батьківських зборах( загальношкільних та по класах);

-           виховні години  у класі;

-         дні профілактики, місячники  та Тижні правових знань з профілактики правопорушень серед учнів школи.

Індивідуальна робота.

          Якщо заходи, що здійснювались класним керівником   та адміністрацією закладу не дали позитивних результатів у вихованні  учня який має девіантні прояви , то класний керівник на підставі доповідної заяви  ( враховуючи критерії для постановки дитини на ВШО) має право звернутися до Ради профілактики.

І тільки після того коли розглянувши доповідну заяву,  результати роботи шкільного психолога з цією дининою, характеристику учня, Рада профілактики виносить рішення щодо постановки учня на ВШО ( обов’язково протокол )

( база даних на ВШО).